«Балада Берегині» створена цілителем, тому вона пробуджує в житті ЖИТТЯ… Це мистецький інструмент для трансформації свідомості та ініціації сакрального звʼязку душі з ресурсами роду. Занурюючись в твір активно, слухач має можливість проживати сердечне єднання з полем Живого Життя. Генетичний код космічного першопочатку проявляє Силу духу предків і гармонізує стан.
Кліп до Балади Берегині знято в лоні українських Карпат під час повномасштабної війни, саме в період коли чоловік авторки ставав до лав Захисників людської гідності.
Це справжня повість про Силу пробудженої жінки, яка здатна зцілювати простір присутністю і любовʼю, турботою про себе, про природу, про всеСвіт. З перших нот
Балада Берегині огортає вібраційною могутністю і заводить на глибину океану душі…
Ірина Заверуха: «Балада Берегині не про сексуальність, не про гроші, не про романтику, а про внутрішню розкіш. Так, сила серця не питає дозволу на проявлення.
Ніколи.
Коли ти тиша навіть посеред хаосу. Як це осягнути?
2025 рік здатен наше з вами життя з ніг на голову перевернути. І лише вона, жіноча, тиха, ніжна, наповнена присутність, може зцілити цей світ і створити новий, бо жінка у нас творець життя, чи не так? Нам з вами в цьому новому вимірі зараз потрібні не мільярдери, а жінки, які живуть серцем, які можуть чути і відчувати, і їхні ідеї, проєкти, проявлення – це не про товар, ні, а про присутність. Не про торгівлю, а про обмін. Не про те, щоб кудись бігти і чогось досягати, а про те, щоби пригадати: ти цінність навіть в бездіяльності. М’яка сила стане фундаментом нового часу, і усі, хто вміють жити в цій гармонії, збудують нове начало, зародять нове зерно потенціалу. І коли звучить фраза, що в цьому світі виживе лише любов, це не лозунг, це реальність.
Як залишатися в серці живими, коли стільки смерті довкола? Цей світ змінять не революції! Ні! А жінки, які більше не мовчать, коли болить, які не погоджуються, не толерують насилля, які беруть на себе відповідальність за ось це “зараз”.
Так, немає зовнішніх ворогів, просто душа виходить на орбіту влади. Душа людства більше не витримує брехні. І саме жінки здатні стояти на цій межі. Між старим і новим світом, між життям і смертю. Жінки-берегині. Коли все дестабілізаційно, коли немає ні на що надії… Лише жінки, які відчувають себе, які чують свою душу, дійсно здатні не лише встояти, але й втримати. Так, жінко, будь в контакті з собою, почуй істину, не грай чужі ролі. Через свою велич присутності, м’якість. Не обов’язково бути гучною, святою, але потрібно бути справжньою, живою, свідомою, здоровою, ресурсною, собою.
Жінко України, ти той міст, через який душа проходить у новий світ і народжує його.
Згадуй себе разом зі мною.
Слухайте серцем на всіх платформах:
Над баладою працювали:
Lyrics Iryna Zaverukha
Music Iryna Zaverukha
Arranged Constantin Galetsky
Record NEWWAVE Sound Workshop
Distribution curator Vitaliy Keresten
Над відео працювали:
Director and producer Yuri Pavlishinets
Camera and videographer Victor Pavlysh
Photographer and videoartist Vlada Mazur
Designer Alina Khablova
Dress designed by sisters Alina Gaeva, Karina Gaeva and
Iryna Zaverukha (сукня-берегиня «Споріднені»)
Accessories: Willna, Kochut, Guzema
Location: Verkhovyna Hotel, Ukrainian Carpathians – Lake Synevyr, Mount Pishkonya
БАЛАДА БЕРЕГИНІ
Дихають Карпати, соснами покриті,
Скелі волохаті плещуться в блакиті,
Піснею заманить лісова діброва,
І радію щиро, що я з ними знову…
Тьохкання пташине будить душу вранці,
І кружляє літо в смерековім танці,
Матінка природа п’є з струмочка воду,
Босими ногами я торкаюсь роду…
Під горою тихо стану і замрію,
Про майбутнє світле, про життя, надію,
Закупаюсь в росах і укриюсь сміхом,
Буду щасливіти Ангелам на втіху…
Принесу в долонях зоряне намисто,
Одягну на душу я сорочку чисту,
І розсиплюсь в світі перлами-словами,
Щоб Любов розлилась морем поміж нами..
Як знайдеш перлину, що тобі послала,
Не ховай у скриню, де хустки складала,
Одягай на душу чистую сорочку,
І навчи те ж саме ти робити дочку…
Щоб у кожнім домі заспівали птахи,
Щоб зникали кволі, бідні і невдахи,
Ти ходи до річки босими ногами
І пізнаєш тайну, яку знали МАМИ…
Мавкина стежина заведе до раю,
Як туди потрапить — твоє серце знає,
Розбуди у тілі ти свою Богиню,
Будеш для країни Лада-Берегиня…
Будеш всіх плекати, щастя дарувати,
Намалюєш радість на паркані хати,
Все, що тобі треба — причаїлось в серці,
Ти звернись до неба — і помітиш дверці!
©Заверуха І.Л., 2017-2025. Усі права захищено.
© Ірина Заверуха, 2025
Всі матеріали даного сайту є обʼєктами авторського права. Копіювання та розповсюдження матеріалів можливе лише за попереднього погодження з автором та вказанням активного посилання на цей сайт