Колись на Землі був Храм Знань…

Колись на Землі був Храм Знань…

Його формували не муровані стіни, а люди-боги. Люди, що пропускали крізь себе світло інформації і являлись колонами цього священного храму. Їх називали Світочами.

Всесвіт дуже різноманітний. Древній. Немає йому ні кінця ні краю. Але ми звикли вимірювати усе часом і вірити в простір.

Тож в простір Землі залітали різні істоти. І мирно налаштовані, і не дуже.

Хранителі Частот Світла – Світочі самовіддано берегли Храм Знань через контакт своїх сердець телепатично. Вони були Алхіміками. Керували багатовимірністю часів, берегли баланс стихій, ділились мудрістю і слідкували за гармонією сил між Небом і Землею.

Вони вели напрочуд просте життя серед інших істот, були різними – і помітними, і не помітними; вони займали різні соціальні і просторові посади і грали різні ролі… але завжди виділялись якимось невимовним магнетизмом і потужною енергетикою матеріалізації.

Земля рухається. Вона весь час в дорозі. У неї є свій Путь Інтуїції. Є динаміка еволюції.

На великій орбіті часу – немає часу.

На маленькій орбіті часу – ми засинаємо в тимчасовій формі – в своєму тілі, і знову потрапляємо в поле Єдиної Сили, коли тіло вичерпало свої ресурси.

Де ми беремо ресурси для тіла?

В родовій системі. Це банк можливостей і генодосвіду.

Де ми беремо ресурси для розширення свідомості?

В небесному племені. Це банк знань і творчості.

Коли ресурси поєднуються між собою в структурі тіла і серця людини, як два різнополярні потоки, – народжується творча іскра, зерно потенціалу, воно дає поштовх розширення для усієї системи, і так триває віками…

Тіло людини зліплене з пластиліну Землі. Але воно не статичне. Програма керує динамікою розвитку. Змінюючи програму, ми можемо змінювати й результати – матерію.

Програми – це наші думки, це потоки інформаційних кодів і шифрів, які зберігаються в крові. Тому кожна кров – унікальна. Наука іще не все знає про кров людини. Показує лише 1/10 від істини.

Ми маємо різні налаштування системи, і доступ до ключів від програм є лише у Хранителів Ключів, в пам’яті їх НадСвідомості.

Земля сама керувала народженням Хранителів для Храму Знань. У кожного завжди був Захисник і не один, іноді ціла родова система, та й народ і нація споРІДнених по духу.

Доки в цей процес не втрутилися інші цивілізації, яким дуже захотілось керувати таким потужним інкубатором енергії, як Земля і використовувати цю Силу для своїх потреб. Так і сталося. Була міжгалактична війна. Страшна. Ми її програли.

Були створені егрегоріальні структури влади.

Я бачила як люди, що зібралися в натовп і моляться, співають, скандують щось …підкріплені невидимими каналами зв’язку, як лазерними дротами, до космічних станцій, які далі цю енергію генерують в надпотужні батареї. На них літають істоти з інших вимірів. Використовують для своїх потреб.

Тобто люди, віддають свою силу творіння по суті, як донори, кожного разу приєднуючись до вузького егрегору догматичної віри в що завгодно, втрачаючи свою ВОЛЮ і творчу свободу.

…

Храм Знань був знищений.

Хранителів вислідковували і вбивали. І не думайте, що це тривало декілька років, це тривало поколіннями. Різними методами знищували. І через боротьбу з культами, і через надумані гоніння на відьом, і через війни, через руйнацію артефактів…

І не думайте, що ті кого вбивали, не пізнали такої ж участі вбивць.

Пізнали! Вони проживали інкарнації нові і втілювались в людей, що знищували інших, бо так діє цей вірус «помсти і люті». Той, хто ненавидить свого тирана, сам стане тираном. Тому і сфера Знань теж тоді стала інфікована егрегором війни.

Але в різних куточках планети залишилась інформація в самій землі, яку зберігали тіла Хранителів. І коли відбувається зустріч носія інформації з кров’ю живою і багряною – то пробуджується Сила і розпаковуються Знання. Вивільняється енергія минулого для реалізації задач майбутнього! Це алхімія.

Саме це відбувається масово зараз через Україну! 🙏❤️‍🔥🌏🧬

Ми змінюємо структуру інформаційного тіла світу, ми не змогли реалізувати це без втрат – тому проливається кров, багато крові…😔

Ми повертаємось і відроджуємось!