Цього дня я запрошую вас до простої дії… яка ні до чого не зобов’язує, але зігріває серце простотою ❤️🔥 і наповнює нас із вами гарними почуттями…🤗
Йдеться про Любов через маленькі звички і ритуали, через традиції і хвилинки щастя…😍
Що вас РОБИТЬ ЩАСЛИВИМИ, конкретно вас? 🥰
Давайте разом згадувати і заповнювати свої чек-листи тепла і затишку… Можливо, ваші пункти стануть для інших натхненням і метою на експерименти; можливо, ви знайдете в списках людей моменти, що резонують вам…
Створимо нові нейронні зв’язки разом 🧬🤩🤩
Приєднуйтесь під публікацією…👇
А я почну з себе і чекатиму на ваші відповіді 💓😘💋
🐚Я люблю….:
🌿…музику! Інструментальну музику, від якої захоплює дух. І так, щоб співати на весь голос улюблену пісню, до мурашок…
🌿… перша година, коли всі роз’їхалися вранці у справах, а я нікуди не поспішаю, і в цій неспішності не треба бігти, нічого робити, ні про що дбати… можу просто мовчати, просто сидіти чи лежати… без мети й сенсу… тупо й тихо… слухати тільки своє дихання й тишу всередині… і навіть не називаю це медитацією. А самістю. Відчуваючи як насправді Я Сильно Є!
🌿… створити простір затишку і насолодитися ним… свічки, аромомасла і пахощі, фон, тепла вода у ванній і трошки піни… хоча б на 30 хвилин…
🌿… коли всі вдома і зайняті цікавими їм справами, і так спокійно-спокійно від цього…
🌿… як пахне чистий одяг, що висох на морозі… нова друкована паперова книжка… свіжорозпакований шоколад із керобу…
🌿… шелестіти опалим листям у лісі та хитатися на землі в першому снігу, що випав… люблю промокнути під зливою влітку, забувши парасольку та забивши на пристойності…
🌿… їхати! За кермом авто. Коли попереду – пригоди, які не розплановані. У яких багато місця на “що завгодно” і сюрпризи від потоку на шляху…
🌿… прокидаючись вранці, потягуватися стільки, скільки потрібно, щоб захотілося встати з ліжка на крилах натхнення…
🌿… зустрічатися з людьми і реалізовувати щось чудове; творити і перетікати через канал спільних цінностей…
🌿… обійняти дерево, заплющити очі й “подивитися” як насіння готується під землею до нового життя, як пробиваються паростки, як дихає природа силою…
🌿… спостерігати за хмарами і птахами… це кайф! Ловити вихори вітру і малювати ним по небу, фантазуючи візерунки. Але ще більший кайф, коли це відбувається після ПРАЦІ та напруженого дня. Коли позаду всі турботи і попереду – …нічого.
🌿… спіймати Хвилю Музи і створювати те, чого немає… милуватися результатом… чи то це їжа, чи то вірш, чи то виріб… Муза однаково щаслива, створюючи ЩОСЬ із нічого…
🌿… коли в мене запитують “чим допомогти?” … це якийсь особливий кайф причетності до важливого для мене.
🌿… приносити в будь-який простір трошки затишку, чистоти і свята… нічого не чекаючи… просто наповнювати ароматом свого світу все, до чого торкаюся…
🌿… пити гарячий-гарячий чай зі спеціями та прянощами… а якщо ще й чорнослив у шоколаді додати – це вже моя симфонія…
🌿… розширювати межі свідомості й відчувати цей процес… не важливо як – бути в потоці та йти за покликом волі й Духа… відчуваючи тотальну єдність з усім…
🌿… зустрічати гостей і момент, коли всі йдуть ))))… однаково радісно…
🌿… відчувати безпеку всіх рівнів і не турбуватися про ресурси, подбавши про них заздалегідь… люблю списки/плани/баланс…
🌿… процес зародження ідеї, коли відчуваєш, як тебе “щось” обрало, як Сила, що творить, зайшла в глибину серця і Тіла і пускає коріння… трепет неймовірний і внутрішній інтерес… – а що ж це буде в підсумку?!?!
🌿… кидати камінчики у воду і рахувати скільки хвиль у прибою на морі…
🌿… дивитися на землю з небес, з повітря, піднімаючись у гори високо, або піднімаючись на дерево, або літаючи на чомусь…
🌿… помічати і просто спостерігати за плином життя…
🌿… момент першого мазка на чистому полотні, коли серце вистрибує з грудей від остраху зіпсувати, але при цьому перемагає інтерес до споглядання того, що вийде…
🌿… створювати і ростити! Це прямо сильно люблю…
🌿… у новому місті чи країні стати на землю ногами і відчути відмінність із тим, до чого я звикла… це пронизує такими калейдоскопами барв, що не передати словами… я наче одразу знаю все про це місце і стаю ним…
🌿… ліс! Готова жити в ньому і нікуди не йти… розмовляти з деревами, або просто мовчати, слухати птахів, розповіді духів про інші світи…
🌿… ловити потік через концентрацію. Наче ти дивишся на чистий аркуш і тобі здається, що на ньому нічого немає, але раптом проявляється ЩОСЬ і дивує тебе інсайтом…
🌿… чистоту! Усього. І простору життя, і дому, і Тіла, і свідомості… коли так пахне свіжістю, що дух захоплює…
🌿… читати іншим вголос. Так, і звісно ж люблю, коли є кому це слухати… а потім обговорити, поміркувати…
🌿… відчувати себе красивою і милуватися красою інших людей, їхнім блиском очей, сяйвом Душі, усмішкою і рельєфами форми…
🌿… відчувати час і не чіплятися за його течію, а гратися з ним, то розтягуючи, то ущільнюючи…
🌿… коли інші люди щасливі… так само як і я…
… ось саме тому і люблю ділитися тим, що робить мене щасливою! 🤗
(Це далеко не все, що я люблю і чому радію в дрібницях… але цього вже достатньо, щоб сказати: ЖИТТЯ – ти ЧУДОВЕ…)
А що там у вас припаслося? 😘
© Ірина Заверуха, 2024
Всі матеріали даного сайту є обʼєктами авторського права. Копіювання та розповсюдження матеріалів можливе лише за попереднього погодження з автором та вказанням активного посилання на цей сайт